1وفي تلك الايام صدر امر من اوغسطس قيصر بان يكتتب كل المسكونة.
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїнне від кесаря Августа переписати всю вселенну.
2وهذا الاكتتاب الاول جرى اذ كان كيرينيوس والي سورية.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
3فذهب الجميع ليكتتبوا كل واحد الى مدينته.
3Ійшли всі записуватись, кожен у свій город.
4فصعد يوسف ايضا من الجليل من مدينة الناصرة الى اليهودية الى مدينة داود التي تدعى بيت لحم لكونه من بيت داود وعشيرته
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
5ليكتتب مع مريم امرأته المخطوبة وهي حبلى.
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
6وبينما هما هناك تمّت ايامها لتلد.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
7فولدت ابنها البكر وقمطته واضجعته في المذود اذ لم يكن لهما موضع في المنزل
7І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
8وكان في تلك الكورة رعاة متبدين يحرسون حراسات الليل على رعيتهم.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
9واذا ملاك الرب وقف بهم ومجد الرب اضاء حولهم فخافوا خوفا عظيما.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
10فقال لهم الملاك لا تخافوا. فها انا ابشركم بفرح عظيم يكون لجميع الشعب.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
11انه ولد لكم اليوم في مدينة داود مخلّص هو المسيح الرب.
11Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.
12وهذه لكم العلامة تجدون طفلا مقمطا مضجعا في مذود.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
13وظهر بغتة مع الملاك جمهور من الجند السماوي مسبحين الله وقائلين
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
14المجد لله في الاعالي وعلى الارض السلام وبالناس المسرة
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
15ولما مضت عنهم الملائكة الى السماء قال الرجال الرعاة بعضهم لبعض لنذهب الآن الى بيت لحم وننظر هذا الامر الواقع الذي اعلمنا به الرب.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
16فجاءوا مسرعين ووجدوا مريم ويوسف والطفل مضجعا في المذود.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
17فلما رأوه اخبروا بالكلام الذي قيل لهم عن هذا الصبي.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
18وكل الذين سمعوا تعجبوا مما قيل لهم من الرعاة.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
19واما مريم فكانت تحفظ جميع هذا الكلام متفكرة به في قلبها.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.
20ثم رجع الرعاة وهم يمجدون الله ويسبحونه على كل ما سمعوه ورأوه كما قيل لهم
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
21ولما تمت ثمانية ايام ليختنوا الصبي سمي يسوع كما تسمى من الملاك قبل ان حبل به في البطن
21І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
22ولما تمت ايام تطهيرها حسب شريعة موسى صعدوا به الى اورشليم ليقدموه للرب.
22І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
23كما هو مكتوب في ناموس الرب ان كل ذكر فاتح رحم يدعى قدوسا للرب.
23як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
24ولكي يقدموا ذبيحة كما قيل في ناموس الرب زوج يمام او فرخي حمام
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
25وكان رجل في اورشليم اسمه سمعان. وهذا الرجل كان بارا تقيا ينتظر تعزية اسرائيل والروح القدس كان عليه.
25І ось був чоловік у Єрусалимі ва ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
26وكان قد أوحي اليه بالروح القدس انه لا يرى الموت قبل ان يرى مسيح الرب.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
27فأتى بالروح الى الهيكل. وعندما دخل بالصبي يسوع ابواه ليصنعا له حسب عادة الناموس
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
28اخذه على ذراعيه وبارك الله وقال
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
29الآن تطلق عبدك يا سيد حسب قولك بسلام.
29Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
30لان عينيّ قد ابصرتا خلاصك
30бо виділи очі мої спасенне твоє
31الذي اعددته قدام وجه جميع الشعوب.
31що приготовив єси перед лицем усіх людей,
32نور اعلان للامم ومجدا لشعبك اسرائيل.
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
33وكان يوسف وامه يتعجبان مما قيل فيه.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
34وباركهما سمعان وقال لمريم امه ها ان هذا قد وضع لسقوط وقيام كثيرين في اسرائيل ولعلامة تقاوم.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
35وانت ايضا يجوز في نفسك سيف. لتعلن افكار من قلوب كثيرة
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
36وكانت نبية حنة بنت فنوئيل من سبط اشير. وهي متقدمة في ايام كثيرة. قد عاشت مع زوج سبع سنين بعد بكوريتها.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
37وهي ارملة نحو اربعة وثمانين سنة لا تفارق الهيكل عابدة باصوام وطلبات ليلا ونهارا.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
38فهي في تلك الساعة وقفت تسبح الرب وتكلمت عنه مع جميع المنتظرين فداء في اورشليم
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
39ولما اكملوا كل شيء حسب ناموس الرب رجعوا الى الجليل الى مدينتهم الناصرة.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
40وكان الصبي ينمو ويتقوى بالروح ممتلئا حكمة وكانت نعمة الله عليه
40Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;,
41وكان ابواه يذهبان كل سنة الى اورشليم في عيد الفصح.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
42ولما كانت له اثنتا عشرة سنة صعدوا الى اورشليم كعادة العيد.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
43وبعدما اكملوا الايام بقي عند رجوعهما الصبي يسوع في اورشليم ويوسف وامه لم يعلما.
43і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,
44واذ ظناه بين الرفقة ذهبا مسيرة يوم وكانا يطلبانه بين الاقرباء والمعارف.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
45ولما لم يجداه رجعا الى اورشليم يطلبانه.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
46وبعد ثلاثة ايام وجداه في الهيكل جالسا في وسط المعلمين يسمعهم ويسألهم.
46І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
47وكل الذين سمعوه بهتوا من فهمه واجوبته.
47Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.
48فلما ابصراه اندهشا. وقالت له امه يا بنيّ لماذا فعلت بنا هكذا. هوذا ابوك وانا كنا نطلبك معذبين.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
49فقال لهما لماذا كنتما تطلبانني ألم تعلما انه ينبغي ان اكون فيما لأبي.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені?
50فلم يفهما الكلام الذي قاله لهما.
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
51ثم نزل معهما وجاء الى الناصرة وكان خاضعا لهما. وكانت امه تحفظ جميع هذه الأمور في قلبها.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.
52واما يسوع فكان يتقدم في الحكمة والقامة والنعمة عند الله والناس
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.