¹وتطلع فرأى الاغنياء يلقون قرابينهم في الخزانة.

¹Поглянувши ж добачив, як кидали дари свої в скарбону заможні.

²ورأى ايضا ارملة مسكينة ألقت هناك فلسين.

²Побачив же й одну вдовицю вбогу, що кидала туди дві лепти.

³فقال بالحق اقول لكم ان هذه الارملة الفقيرة ألقت اكثر من الجميع.

³І рече: Правдиво глаголю вам, що вдовиця вбога ся більш усїх укинула:

⁴لان هؤلاء من فضلتهم ألقوا في قرابين الله. واما هذه فمن اعوازها ألقت كل المعيشة التي لها

⁴всі бо ті з достатку свого кидали у дари Божі, ся ж з недостатку свого увесь прожиток свій, що мала, вкинула.

⁵واذ كان قوم يقولون عن الهيكل انه مزين بحجارة حسنة وتحف قال

⁵І як деякі говорили про церкву, що каміннєм красним та посьвятами украшена, рече:

⁶هذه التي ترونها ستأتي ايام لا يترك فيها حجر على حجر لا ينقض.

⁶Із сього, що бачите, прийдуть днї, в котрі не зоставить ся камінь на камені, щоб не зруйновано.

⁷فسألوه قائلين يا معلّم متى يكون هذا وما هي العلامة عندما يصير هذا.

⁷Питали ж Його, кажучи: Учителю, коли ж се буде? й що за ознака коли се мав стати ся ?

⁸فقال انظروا لا تضلوا. فان كثيرين سيأتون باسمي قائلين اني انا هو والزمان قد قرب. فلا تذهبوا وراءهم.

⁸Він же рече: Гледїть, щоб не була введені; многі бо прийдуть в імя моє, кажучи: Що се я. А час приближив ся; не йдіть же за вами.

⁹فاذا سمعتم بحروب وقلاقل فلا تجزعوا لانه لا بد ان يكون هذا اولا. ولكن لا يكون المنتهى سريعا.

⁹Яв же почуєте про войни та ворохобнї, не полохайтесь; мусить бо перш се статись; тільки ж не зараз конець.

¹⁰ثم قال لهم تقوم امة على امة ومملكة على مملكة.

¹⁰Тодї рече їм: Устане нарід на нарід і царство на царство,

¹¹وتكون زلازل عظيمة في اماكن ومجاعات واوبئة. وتكون مخاوف وعلامات عظيمة من السماء.

¹¹і трус великий по місцях, і голоднеча, й помір буде, й страхи, й о-внаки з неба великі будуть.

¹²وقبل هذا كله يلقون ايديهم عليكم ويطردونكم ويسلمونكم الى مجامع وسجون وتساقون امام ملوك وولاة لاجل اسمي.

¹²Та перш того всього наложать на вас руки свої і гонити муть, видаючи в школи й темницї, і водячи перед царі та ігемони задля імя мого.

¹³فيؤول ذلك لكم شهادة.

¹³І станеть ж воно вам на сьвідкуваннє.

¹⁴فضعوا في قلوبكم ان لا تهتموا من قبل لكي تحتجوا.

¹⁴Постановіть же в серцях, ваших наперед, не готовитись відказувати:

¹⁵لاني انا اعطيكم فما وحكمة لا يقدر جميع معانديكم ان يقاوموها او يناقضوها.

¹⁵я бо дам вам уста й премудрість, котрій не здолїють противитись, анї встояти усї противники ваші.

¹⁶وسوف تسلمون من الوالدين والاخوة والاقرباء والاصدقاء. ويقتلون منكم.

¹⁶Будете ж видавані й від родителїв, і братів, і родини, й приятелїв; і вбивати муть деяких з вас.

¹⁷وتكونون مبغضين من الجميع من اجل اسمي.

¹⁷І будете ненавиджені від усіх задля імя мого.

¹⁸ولكن شعرة من رؤوسكم لا تهلك.

¹⁸Та й волосина з голови вашої не загине.

¹⁹بصبركم اقتنوا انفسكم.

¹⁹У терпінню вашому осягнїть душі ваші.

²⁰ومتى رأيتم اورشليم محاطة بجيوش فحينئذ اعلموا انه قد اقترب خرابها.

²⁰Як же побачите, що обгорнуто таборами Єрусалим, тоді знайте, що наближило ся спустїннє його.

²¹حينئذ ليهرب الذين في اليهودية الى الجبال. والذين في وسطها فليفروا خارجا. والذين في الكور فلا يدخلوها.

²¹Тодї, хто в Юдеї, нехай біжять у гори; а хто в середині в йому, нехай виходять; а ті, що по селах, нехай не ввіходять у него.

²²لان هذه ايام انتقام ليتم كل ما هو مكتوب.

²²Бо се днї мести, щоб справдилось усе написане.

²³وويل للحبالى والمرضعات في تلك الايام لانه يكون ضيق عظيم على الارض وسخط على هذا الشعب.

²³Горе ж важким і годуючим у ті днї! буде бо біда велика на землі, і гнів на народі сьому.

²⁴ويقعون بفم السيف ويسبون الى جميع الامم. وتكون اورشليم مدوسة من الامم حتى تكمل ازمنة الامم

²⁴І поляжуть від гострого меча, й позаймані будуть у полонь до всіх поган; і топтати муть Єрусалим погане, доки сповнять ся часи поган.

²⁵وتكون علامات في الشمس والقمر والنجوم. وعلى الارض كرب امم بحيرة. البحر والامواج تضج.

²⁵І будуть ознаки на сонцї, й місяці, й зорях, а на землї переполох народів у ваколотї; як зареве море та филї.

²⁶والناس يغشى عليهم من خوف وانتظار ما يأتي على المسكونة لان قوات السموات تتزعزع.

²⁶І омертвіють люде від страху та дожидання того, що прийде на все-денну: сили бо небесні захитають ся.

²⁷وحينئذ يبصرون ابن الانسان آتيا في سحابة بقوة ومجد كثير.

²⁷І трдї побачять Сина чоловічого йдучого на хмарі з силою і славою великою.

²⁸ومتى ابتدأت هذه تكون فانتصبوا وارفعوا رؤوسكم لان نجاتكم تقترب.

²⁸Як же почне се діятись, випростуйтесь і підіймайте голови ваші; бо наближилось викупленнє ваше.

²⁹وقال لهم مثلا. انظروا الى شجرة التين وكل الاشجار.

²⁹І сказав приповість їм: Бачте смоківницю і всякі дерева:

³⁰متى افرخت تنظرون وتعلمون من انفسكم ان الصيف قد قرب.

³⁰Як розпукутоть ся вже, бачивши самі розумієте, що вже близько лїто.

³¹هكذا انتم ايضا متى رأيتم هذه الاشياء صائرة فاعلموا ان ملكوت الله قريب.

³¹Так і ви, коли побачите, як се станеть ся, знайте, що близько царство Боже.

³²الحق اقول لكم انه لا يمضي هذا الجيل حتى يكون الكل.

³²Істино глаголи вам: Ще не перейде рід сей, доки все станеть ся.

³³السماء والارض تزولان ولكن كلامي لا يزول.

³³Небо й земля перейде, слова ж мої не перейдуть.

³⁴فاحترزوا لانفسكم لئلا تثقل قلوبكم في خمار وسكر وهموم الحياة فيصادفكم ذلك اليوم بغتة.

³⁴Остерегайте ся ж, щоб часом не обтягчились ваші серця прожорством та пянством, та журбою життя сього, й щоб несподівано на вас не настиг день той.

³⁵لانه كالفخ يأتي على جميع الجالسين على وجه كل الارض.

³⁵Бо, як сітка, впаде на всіх, що живуть на лицї всієї землі.

³⁶اسهروا اذا وتضرعوا في كل حين لكي تحسبوا اهلا للنجاة من جميع هذا المزمع ان يكون وتقفوا قدام ابن الانسان

³⁶Пильнуйте, по всяк час молячись, щоб удостоїли ся втекти від того всього, що має статись, і станути перед Сином чоловічим.

³⁷وكان في النهار يعلّم في الهيكل وفي الليل يخرج ويبيت في الجبل الذي يدعى جبل الزيتون.

³⁷Навчав же днями в церкві, ночами ж виходячи, пробував на горі, званій Оливною.

³⁸وكان كل الشعب يبكرون اليه في الهيكل ليسمعوه

³⁸Усї ж люде сходились рало до Него в церкву слухати Його.