1فقام كل جمهورهم وجاءوا به الى بيلاطس.
1І вставши все множество їх, повели Його до Пилата.
2وابتدأوا يشتكون عليه قائلين اننا وجدنا هذا يفسد الامة ويمنع ان تعطى جزية لقيصر قائلا انه هو مسيح ملك.
2І стали винувата Його, кажучи: Сього знайшли ми, що розвертав народ і забороняв кесареві данину давати, та й каже, що Він Христос - цар.
3فسأله بيلاطس قائلا انت ملك اليهود. فاجابه وقال انت تقول.
3Пилат же спитав Його, кажучи: Чи Ти цар Жидівський? Він же, озвавшись до него, рече: Ти кажеш.
4فقال بيلاطس لرؤساء الكهنة والجموع اني لا اجد علّة في هذا الانسان.
4Пилат же сказав до архиєреїв і до народу: Нїякої не знаходжу вини в чоловікові сьому.
5فكانوا يشددون قائلين انه يهيج الشعب وهو يعلّم في كل اليهودية مبتدئا من الجليل الى هنا.
5Вони ж намагали, говорячи: Що бунтує народ, навчаючи по всій Юдеї, почавши від ГалилеЇ аж посї.
6فلما سمع بيلاطس ذكر الجليل سأل هل الرجل جليلي.
6Пндат же, почувши про Галилею, спитав, чи чоловік не Галилеєць,
7وحين علم انه من سلطنة هيرودس ارسله الى هيرودس اذ كان هو ايضا تلك الايام في اورشليم
7і, довідавшись, що Він присуду Іродового, післав Його до Ірода, що також був у Єрусалимі тими днями.
8واما هيرودس فلما رأى يسوع فرح جدا لانه كان يريد من زمان طويل ان يراه لسماعه عنه اشياء كثيرة وترجى ان يرى آية تصنع منه.
8Ірод же, побачивши Ісуса, зрадїв вельми; бажав бо здавна бачити Його; бо чув багато про Него; й сподївав ся яку ознаку бачити, що від Него станеть ся.
9وسأله بكلام كثير فلم يجبه بشيء.
9Питав же Його словами многимм; Він же нічого не відказав йому.
10ووقف رؤساء الكهنة والكتبة يشتكون عليه باشتداد.
10Стояли ж архиєреї та письменники, завзято винуючи Його.
11فاحتقره هيرودس مع عسكره واستهزأ به والبسه لباسا لامعا ورده الى بيلاطس.
11Зневаживши ж Його Ірод з воїнами своїми та насьміявшись, сягнувши Його в шату ясну, післав Його Пилатові.
12فصار بيلاطس وهيرودس صديقين مع بعضهما في ذلك اليوم لانهما كانا من قبل في عداوة بينهما
12Стали ж собі другами Пилат та Ірод того дня; жили бо перше, ворогуючи між собою.
13فدعا بيلاطس رؤساء الكهنة والعظماء والشعب
13Пилат же, скликавши архиєреїв та князїв і народ,
14وقال لهم. قد قدمتم اليّ هذا الانسان كمن يفسد الشعب. وها انا قد فحصت قدامكم ولم اجد في هذا الانسان علّة مما تشتكون به عليه.
14каже до них: Привели ви мені чоловіка сього, яко розвертаючого народ; і ось я, перед вами питаючи, ніякої не знайшов в чоловікові сьому вини, якими винуєте Його;
15ولا هيرودس ايضا. لاني ارسلتكم اليه. وها لا شيء يستحق الموت صنع منه.
15та й нї Ірод; посилав бо Його до вето, й ось нїчого достойного емерти не знайдено в Ньому.
16فانا أؤدبه واطلقه.
16То, покаравши, підпущу Його.
17وكان مضطرا ان يطلق لهم كل عيد واحدا.
17(Треба ж йому було відпускати їм щосьвята одного.)
18فصرخوا بجملتهم قائلين خذ هذا واطلق لنا باراباس.
18Закричали ж вони всі разом, кажучи: Візьми сього, відпусти ж нам і Вараву,
19وذاك كان قد طرح في السجن لاجل فتنة حدثت في المدينة وقتل.
19котрого, за якусь бучу, що сталась у городі, і за убийство, вкинуто в темницю.
20فناداهم ايضا بيلاطس وهو يريد ان يطلق يسوع.
20Знов же Пилат покликнув, хотівши відпустити Ісуса.
21فصرخوا قائلين اصلبه اصلبه.
21Вони ж кричали: Розпий, розпни Його!
22فقال لهم ثالثة فاي شر عمل هذا. اني لم اجد فيه علّة للموت. فانا أؤدبه واطلقه.
22Він же втрете каже до них: Яке ж бо зло зробив сей? Нїякої вини смерти не знайшов я в Йому. То покаравши, випущу Його.
23فكانوا يلجّون باصوات عظيمة طالبين ان يصلب. فقويت اصواتهم واصوات رؤساء الكهنة.
23Вони ж намагали голосом великим, просячи Його розпяти. І перемогли голоси їх та архиєрейські.
24فحكم بيلاطس ان تكون طلبتهم.
24Пилат же присудив, щоб сталось до просьбі їх.
25فاطلق لهم الذي طرح في السجن لاجل فتنة وقتل الذي طلبوه واسلم يسوع لمشيئتهم
25Відпустив же їм за бунт і убийство вкинутого в темницю, котрого просили; Ісуса ж видав на їх волю.
26ولما مضوا به امسكوا سمعان رجلا قيروانيا كان آتيا من الحقل ووضعوا عليه الصليب ليحمله خلف يسوع.
26І як повели Його, то, взявши одного Симона Киринея, ідучого з поля, положили на него хрест нести за Ісусом.
27وتبعه جمهور كثير من الشعب والنساء اللواتي كنّ يلطمن ايضا وينحن عليه.
27Ійшло ж слідом за Ним велике множество народу й жінок, що голосили й ридали по Йому.
28فالتفت اليهنّ يسوع وقال. يا بنات اورشليم لا تبكين عليّ بل ابكين على انفسكنّ وعلى اولادكنّ.
28І обернувшись до них Ісус, рече: Дочки Єрусалимські, не плачте по мені, а по собі плачте і по дітях ваших.
29لانه هوذا ايام تأتي يقولون فيها طوبى للعواقر والبطون التي لم تلد والثدي التي لم ترضع.
29Бо ось прийдуть дні, коли скажуть: Блаженні неплідні, й утроби, що не родили, й соски, що не годували.
30حينئذ يبتدئون يقولون للجبال اسقطي علينا وللآكام غطينا.
30Тоді стануть говорити горам; упадїть на нас, і узгіррям: Покрийте і нас.
31لانه ان كانوا بالعود الرطب يفعلون هذا فماذا يكون باليابس.
31Бо коли зеленому дереву се роблять, то з сухим що станеть ся?
32وجاءوا ايضا باثنين آخرين مذنبين ليقتلا معه
32Ведено ж і инших двох лиходіїв з Ним на смерть.
33ولما مضوا به الى الموضع الذي يدعى جمجمة صلبوه هناك مع المذنبين واحدا عن يمينه والآخر عن يساره.
33І, як прийшли на врочище Черепове, там розняли Його й лиходіїв, одного по правиці, а одного по лівиці.
34فقال يسوع يا ابتاه اغفر لهم لانهم لا يعلمون ماذا يفعلون. واذ اقتسموا ثيابه اقترعوا عليها
34Ісус же рече: Отче, відпусти їм; не знають бо, що роблять.
35وكان الشعب واقفين ينظرون. والرؤساء ايضا معهم يسخرون به قائلين خلّص آخرين فليخلّص نفسه ان كان هو المسيح مختار الله.
35І стояв народ дивлячись. Насьміхали ся ж і старші з ними, кажучи: Инших спасав; нехай спасе й себе, коли се Христос, вибраний Божий.
36والجند ايضا استهزأوا به وهم يأتون ويقدمون له خلا
36Насьміхади ся ж з Него й воїни, приступаючи й оцет подаючи Йому,
37قائلين ان كنت انت ملك اليهود فخلّص نفسك.
37і кажучи: Коли Ти єси цар Жидівський, спаси себе.
38وكان عنوان مكتوب فوقه باحرف يونانية ورومانية وعبرانية هذا هو ملك اليهود.
38Була ж і надпись над Ним письмом Грецьким та Римським, та Єврейським : Се цар Жидівський.
39وكان واحد من المذنبين المعلقين يجدف عليه قائلا ان كنت انت المسيح فخلّص نفسك وإيانا.
39Один же з повішених лиходіїв хулив Його, кажучи: Коли Ти Христос, спаси себе й нас!
40فاجاب الآخر وانتهره قائلا أولا انت تخاف الله اذ انت تحت هذا الحكم بعينه.
40Озвавши ся ж другий, докорив йому, кажучи: І не боїш ся Бога, коли в такому ж осуді єси?
41اما نحن فبعدل لاننا ننال استحقاق ما فعلنا. واما هذا فلم يفعل شيئا ليس في محله.
41Та ми по правді; по заслузї бо за те, що коїли, приймаємо; сей же нічого недоброго не зробив.
42ثم قال ليسوع اذكرني يا رب متى جئت في ملكوتك.
42І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, як прийдеш у царство Твоє.
43فقال له يسوع الحق اقول لك انك اليوم تكون معي في الفردوس
43ї. рече йому Ісус: Істино глаголю тобі: Сьогодні зо мною будеш у раю.
44وكان نحو الساعة السادسة. فكانت ظلمة على الارض كلها الى الساعة التاسعة.
44Було ж се коло години шестої, і темрява сталась по всїй землі до години девятої.
45واظلمت الشمس وانشقّ حجاب الهيكل من وسطه.
45І померкло сонце, й роздерлась завіса церковня посерединї.
46ونادى يسوع بصوت عظيم وقال يا ابتاه في يديك استودع روحي. ولما قال هذا اسلم الروح.
46І покликнувши голосом великим Ісус, рече: Отче, у Твої руки передаю духа мого! й, се промовивши, зітхнув духа.
47فلما رأى قائد المئة ما كان مجّد الله قائلا بالحقيقة كان هذا الانسان بارا.
47Побачивши ж сотник, що сталось, прославив Бога, кажучи: Справдї, чоловік сей праведний був.
48وكل الجموع الذين كانوا مجتمعين لهذا المنظر لما ابصروا ما كان رجعوا وهم يقرعون صدورهم.
48І ввесь народ, що зійшов ся на сю дивовижу, побачивши, що сталось, бючи себе в груди, вертав ся.
49وكان جميع معارفه ونساء كنّ قد تبعنه من الجليل واقفين من بعيد ينظرون ذلك
49Стояли ж усї знакомі Його оддалеки й жінки, що поприходили слїдом за Ним із Галилеї, дивлячись на се.
50واذا رجل اسمه يوسف وكان مشيرا ورجلا صالحا بارا.
50І ось чоловік, на ймя Йосиф, що був радник, чоловік добрий і праведний,
51هذا لم يكن موافقا لرأيهم وعملهم. وهو من الرامة مدينة لليهود. وكان هو ايضا ينتظر ملكوت الله.
51(сей не пристав до ради й дїла їх,) з Ариматеї, города Жидівського, що також сподівавсь царства Божого;
52هذا تقدم الى بيلاطس وطلب جسد يسوع.
52сей, прийшовши до Пилата, просив тїла Ісусовогр.
53وانزله ولفه بكتان ووضعه في قبر منحوت حيث لم يكن احد وضع قط.
53І, знявши Його, обгорнув Його плащеницею, і положив Його у гробі висіченому, де ніколи нїхто не лежав.
54وكان يوم الاستعداد والسبت يلوح.
54І був день пятниця, а субота сьвітала.
55وتبعته نساء كنّ قد أتين معه من الجليل ونظرن القبر وكيف وضع جسده.
55Поприходивши ж слїдом жінки, що прийшли з Галилеї, дивились на гріб, і як положене було тіло Його.
56فرجعن وأعددن حنوطا واطيابا. وفي السبت استرحن حسب الوصية
56І вернувшись наготовили пахощів та мира, а в суботу відпочивали по заповіді.