¹ولما اكمل يسوع هذا الكلام انتقل من الجليل وجاء الى تخوم اليهودية من عبر الاردن.

¹І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом.

²وتبعته جموع كثيرة فشفاهم هناك

²І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там.

³وجاء اليه الفريسيون ليجربوه قائلين له هل يحل للرجل ان يطلّق امرأته لكل سبب.

³приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із, жінкою своєю за всяку вину?

⁴فاجاب وقال لهم أما قرأتم ان الذي خلق من البدء خلقهما ذكرا وانثى

⁴Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх?

⁵وقال. من اجل هذا يترك الرجل اباه وامه ويلتصق بامرأته ويكون الاثنان جسدا واحدا.

⁵І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть у двох тїло одно;

⁶اذا ليسا بعد اثنين بل جسد واحد. فالذي جمعه الله لا يفرقه انسان.

⁶так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучуе.

⁷قالوا له فلماذا اوصى موسى ان يعطى كتاب طلاق فتطلّق.

⁷Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею?

⁸قال لهم ان موسى من اجل قساوة قلوبكم أذن لكم ان تطلّقوا نساءكم. ولكن من البدء لم يكن هكذا.

⁸Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так.

⁹واقول لكم ان من طلّق امرأته الا بسبب الزنى وتزوج باخرى يزني. والذي يتزوج بمطلّقة يزني.

⁹Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб ; і хто з розвідкою оженить ся робить перелюб.

¹⁰قال له تلاميذه ان كان هكذا امر الرجل مع المرأة فلا يوافق ان يتزوج.

¹⁰Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись.

¹¹فقال لهم ليس الجميع يقبلون هذا الكلام بل الذين أعطي لهم.

¹¹Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано.

¹²لانه يوجد خصيان ولدوا هكذا من بطون امهاتهم. ويوجد خصيان خصاهم الناس. ويوجد خصيان خصوا انفسهم لاجل ملكوت السموات. من استطاع ان يقبل فليقبل

¹²Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і в скопцї, що скопились од людей; і в скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить.

¹³حينئذ قدم اليه اولاد لكي يضع يديه عليهم ويصلّي. فانتهرهم التلاميذ.

¹³Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм.

¹⁴اما يسوع فقال دعوا الاولاد يأتون اليّ ولا تمنعوهم لان لمثل هؤلاء ملكوت السموات.

¹⁴Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне.

¹⁵فوضع يديه عليهم ومضى من هناك

¹⁵І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.

¹⁶واذا واحد تقدم وقال له ايها المعلم الصالح اي صلاح اعمل لتكون لي الحياة الابدية.

¹⁶І ось один, приступивши, каже Йому: Учителю благий, що доброго робити менї, щоб мати життв вічне?

¹⁷فقال له لماذا تدعوني صالحا. ليس احد صالحا الا واحد وهو الله. ولكن ان اردت ان تدخل الحياة فاحفظ الوصايا.

¹⁷Він же рече до Него: Чого ти звеш мене благим? нїхто не благий, тільки один. Бог. Коли ж бажаєш увійти в життє, держи заповідї.

¹⁸قال له ايّة الوصايا. فقال يسوع لا تقتل. لا تزن. لا تسرق. لا تشهد بالزور.

¹⁸Каже до Него: Которі? Ісус же рече: Оцї: Не вбивай, Не роби перелюбу, Не крадь. Не сьвідкуй криво;

¹⁹اكرم اباك وامك واحب قريبك كنفسك.

¹⁹Поважай батька твого й матїр, і: Люби ближнього твого, як себе самого..

²⁰قال له الشاب هذه كلها حفظتها منذ حداثتي. فماذا يعوزني بعد.

²⁰Каже Йому молодець: Все се хоронив я з малку мого; чого ще не достає менї?

²¹قال له يسوع ان اردت ان تكون كاملا فاذهب وبع املاكك واعط الفقراء فيكون لك كنز في السماء وتعال اتبعني.

²¹Рече до него Ісус: Коли хочеш бути звершений, іди продай, що маєш, і дай убогим, а мати меш скарб на небі; і приходь, та й іди слїдом за мною.

²²فلما سمع الشاب الكلمة مضى حزينا. لانه كان ذا اموال كثيرة

²²Як же почув молодець се слово, одійшов засмутившись; бо мав достатки великі.

²³فقال يسوع لتلاميذه الحق اقول لكم انه يعسر ان يدخل غني الى ملكوت السموات.

²³Ісус же рече до учеників своїх: Істино глаголю вам: Що тяжко багатому ввійти в царство небесне.

²⁴واقول لكم ايضا ان مرور جمل من ثقب ابرة ايسر من ان يدخل غني الى ملكوت الله.

²⁴Знов же глаголю вам: Легше верблюдові кріз ушко голки пройти, ніж багатому в царство Боже ввійти.

²⁵فلما سمع تلاميذه بهتوا جدا قائلين. اذا من يستطيع ان يخلص.

²⁵Почувши ж ученики Його, дивувались вельми, кажучи: Хто ж зможе спасти ся?

²⁶فنظر اليهم يسوع وقال لهم. هذا عند الناس غير مستطاع ولكن عند الله كل شيء مستطاع

²⁶Ісус же, глянувши, рече їм: У людей се не можливе, у Бога ж все можливе.

²⁷فاجاب بطرس حينئذ وقال له ها نحن قد تركنا كل شيء وتبعناك. فماذا يكون لنا.

²⁷Озвавсь тодї Петр і каже до Него: Ось ми покинули все, та й пїйшди сдїдом за Тобою; що ж буде нам?

²⁸فقال لهم يسوع الحق اقول لكم انكم انتم الذين تبعتموني في التجديد متى جلس ابن الانسان على كرسي مجده تجلسون انتم ايضا على اثني عشر كرسيا تدينون اسباط اسرائيل الاثني عشر.

²⁸Ісус же рече до них: Істино глаголю вам: Що ви, пійшовши слїдом за мною, у новонастанню, як сяде Син чоловічий на престолї слави своєї, сядете також на дванайцяти престолах, судячи дванайцять родів Ізраїлевих.

²⁹وكل من ترك بيوتا او اخوة او اخوات او ابا او اما او امرأة او اولادا او حقولا من اجل اسمي يأخذ مئة ضعف ويرث الحياة الابدية.

²⁹І кожен, хто покинув доми, або братів, або сестер, або батька, або матїр, або жінку, або дїтей, або поля, задля імя мого, в сотеро прийме, й життє вічне осягне.

³⁰ولكن كثيرون اولون يكونون آخرين وآخرون اولين

³⁰Тільки ж многі перві будуть останнї, а останні - перві.