1حينئذ خاطب يسوع الجموع وتلاميذه
1Рече тодї Ісус до народу, та до учеників своїх:
2قائلا. على كرسي موسى جلس الكتبة والفريسيون.
2глаголючи: На Мойсейових сїдалищах посїдали письменники та Фарисеї.
3فكل ما قالوا لكم ان تحفظوه فاحفظوه وافعلوه. ولكن حسب اعمالهم لا تعملوا لانهم يقولون ولا يفعلون.
3Тим усе, що скажуть вам держати, держіть і робіть; по ділам же їх не робіть: говорять бо, й не роблять.
4فانهم يحزمون احمالا ثقيلة عسرة الحمل ويضعونها على اكتاف الناس وهم لا يريدون ان يحركوها باصبعهم.
4Вяжуть бо тяжкі оберемки, що важко носити, й кладуть людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть двигнути їх.
5وكل اعمالهم يعملونها لكي تنظرهم الناس. فيعرضون عصائبهم ويعظمون اهداب ثيابهم.
5Усї ж дїла свої роблять, щоб бачили їх люде: ширять Филактериї свої, й побільшують поли в одежі своїй,
6ويحبون المتكأ الاول في الولائم والمجالس الاولى في المجامع.
6і люблять перші місця на бенкетах, і перші сідання по школах,
7والتحيات في الاسواق وان يدعوهم الناس سيدي سيدي.
7і витання на торгах, і щоб звали їх люде: Учителю, учителю.
8واما انتم فلا تدعوا سيدي لان معلمكم واحد المسيح وانتم جميعا اخوة.
8Ви ж не зовіть ся учителями, один бо ваш учитель - Христос; усї ж ви брати.
9ولا تدعوا لكم ابا على الارض لان اباكم واحد الذي في السموات.
9І отця не звіть собі на землї, один бо Отець у вас, що на небі.
10ولا تدعوا معلمين لان معلمكم واحد المسيح.
10І не звіть ся наставниками, один бо в вас наставник - Христос.
11واكبركم يكون خادما لكم.
11Більший же між вами нехай буде вам слугою.
12فمن يرفع نفسه يتضع ومن يضع نفسه يرتفع
12Хто ж нести меть ся вгору, принизить ся, а хто принизить ся, пійде вгору.
13لكن ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تغلقون ملكوت السموات قدام الناس فلا تدخلون انتم ولا تدعون الداخلين يدخلون.
13Горе ж вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що зачиняєте царство небесне перед людми; ви бо не входите, й тих, що входять, не пускаєте ввійти.
14ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تأكلون بيوت الارامل. ولعلة تطيلون صلواتكم. لذلك تأخذون دينونة اعظم.
14Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що жерете доми вдовиць, й задля виду довго молитесь; тим ще тяжчий приймете осуд.
15ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تطوفون البحر والبر لتكسبوا دخيلا واحدا. ومتى حصل تصنعونه ابنا لجهنم اكثر منكم مضاعفا.
15Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що проходите море й землю, щоб зробити одного нововірця, і коли станеть ся, робите його сином пекла, удвоє гіршим вас.
16ويل لكم ايها القادة العميان القائلون من حلف بالهيكل فليس بشيء. ولكن من حلف بذهب الهيكل يلتزم.
16Горе вам, проводирі слїпі, що кажете: Хто клясти меть ся церквою, нїчого; хто ж покленеть ся золотом Церковним, винуватий!
17ايها الجهال والعميان ايما اعظم الذهب ام الهيكل الذي يقدس الذهب.
17Дурні й слїпі: що бо більше: золото, чи церква, що осьвячує золото?
18ومن حلف بالمذبح فليس بشيء. ولكن من حلف بالقربان الذي عليه يلتزم.
18І: Хто клясти меть ся жертівнею, нічого, хто ж покленеть ся даром, що на нїм, винуватий.
19ايها الجهال والعميان ايما اعظم القربان أم المذبح الذي يقدس القربان.
19Дурні й слїпі: що бо більше: дар, їй жертівня, що осьвячує дар?
20فان من حلف بالمذبح فقد حلف به وبكل ما عليه.
20Оце ж, хто клснеть ся жертівнею, кленсть ся нею і всїм, що зверху неї.
21من حلف بالهيكل فقد حلف به وبالساكن فيه.
21І хто кленеть ся церквою, кленеть ся нею й тим, що живе в нїй.
22ومن حلف بالسماء فقد حلف بعرش الله وبالجالس عليه.
22І хто кленеть ся небом, кленеть ся престолом Божим і тим, хто сидить на нїм.
23ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تعشرون النعنع والشبث والكمون وتركتم اثقل الناموس الحق والرحمة والايمان. كان ينبغي ان تعملوا هذه ولا تتركوا تلك.
23Горе вам, письменппки та Фарисеї, лицеміри! що даєте десятину з мяти, й кропу, й кмину, а залишили важнїще в законї: суд, і милость, і віру. Се повинні були робити, да й того не залишати.
24ايها القادة العميان الذين يصفّون عن البعوضة ويبلعون الجمل
24Проводпрі слїпі, що відціджуєте комара, верблюда ж глитаєте.
25ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تنقون خارج الكاس والصحفة وهما من داخل مملوآن اختطافا ودعارة.
25Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що очищаєте зверху чашу й блюдо, у серединї ж повні вони здирства та неправди.
26ايها الفريسي الاعمى نقّ اولا داخل الكاس والصحفة لكي يكون خارجهما ايضا نقيا.
26Фарисею слїпий, очисти перш середину чаші й блюда, щоб і верх їх став ся чистий.
27ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تشبهون قبورا مبيضة تظهر من خارج جميلة وهي من داخل مملوءة عظام اموات وكل نجاسة.
27Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що подобитесь гробам побіляним, що зверху являють ся гарними, в середині ж повні кісток мертвих і всякої нечисти.
28هكذا انتم ايضا من خارج تظهرون للناس ابرارا ولكنكم من داخل مشحونون رياء واثما.
28Так і ви зверху являєтесь людям праведні, в серединї ж повні лицемірства та беззаконня.
29ويل لكم ايها الكتبة والفريسيون المراؤون لانكم تبنون قبور الانبياء وتزيّنون مدافن الصديقين.
29Горе вам, письменники та Фарисеї, лицеміри! що будуєте гроби пророків та украшаєте памятники праведників,
30وتقولون لو كنا في ايام آبائنا لما شاركناهم في دم الانبياء.
30і мовляєте: Коли б ми були за часів батьків наших, не були б спільниками їх у крові пророків.
31فانتم تشهدون على انفسكم انكم ابناء قتلة الانبياء.
31Сим же сьвідкуєте самі на себе, що ви сини тих, що вбивали пророків.
32فاملأوا انتم مكيال آبائكم.
32І ви доповнюйте міру батьків ваших.
33ايها الحيّات اولاد الافاعي كيف تهربون من دينونة جهنم.
33Змії, кодло гадюче, як утїчете від суду пекельного?
34لذلك ها انا ارسل اليكم انبياء وحكماء وكتبة فمنهم تقتلون وتصلبون ومنهم تجلدون في مجامعكم وتطردون من مدينة الى مدينة.
34Тим же то ось я посилаю до вас пророків, і мудрцїв, і письменників, і одних з них повбиваєте та порозпинаєте, а инших бити мете по школах ваших, та гонити мете від города в город:
35لكي يأتي عليكم كل دم زكي سفك على الارض من دم هابيل الصدّيق الى دم زكريا بن برخيا الذي قتلتموه بين الهيكل والمذبح.
35щоб упала на вас уся кров праведна, пролита на землї від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїного, що вбили ви між церквою й жертівнею.
36الحق اقول لكم ان هذا كله ياتي على هذا الجيل
36Істино глаголю вам: Все те прийде на кодло се.
37يا اورشليم يا اورشليم يا قاتلة الانبياء وراجمة المرسلين اليها كم مرة اردت ان اجمع اولادك كما تجمع الدجاجة فراخها تحت جناحيها ولم تريدوا.
37Єрусалиме, Єрусалиме, що повбивав єси пророків, і покаменував посланих до тебе! скільки раз хотів я зібрати дітей твоїх, як курка збирав курчат своїх під крила, й не схотїли!
38هوذا بيتكم يترك لكم خرابا.
38Оце ж оставляєть ся вам дом ваш пустий.
39لاني اقول لكم انكم لا ترونني من الآن حتى تقولوا مبارك الآتي باسم الرب
39Глаголю бо вам: Не побачите мене від нинї, аж поки скажете: Благословенyyy в імя Господнє!