¹اذا لا شيء من الدينونة الآن على الذين هم في المسيح يسوع السالكين ليس حسب الجسد بل حسب الروح.

¹Тим же то тепер нема ніякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.

²لان ناموس روح الحياة في المسيح يسوع قد اعتقني من ناموس الخطية والموت.

²Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.

³لانه ما كان الناموس عاجزا عنه في ما كان ضعيفا بالجسد فالله اذ ارسل ابنه في شبه جسد الخطية ولاجل الخطية دان الخطية في الجسد

³Позаяк закон, ослаблений тілом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,

⁴لكي يتم حكم الناموس فينا نحن السالكين ليس حسب الجسد بل حسب الروح.

⁴щоб оправданнв закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.

⁵فان الذين هم حسب الجسد فبما للجسد يهتمون ولكن الذين حسب الروح فبما للروح.

⁵Которі бо по тїлу, ті думають про тілесне, которі ж по духу, - про духовне.

⁶لان اهتمام الجسد هو موت ولكن اهتمام الروح هو حياة وسلام.

⁶Думаннє бо тілесне - смерть, а думаннє духовне - життє і впокій.

⁷لان اهتمام الجسد هو عداوة للّه اذ ليس هو خاضعا لناموس الله لانه ايضا لا يستطيع.

⁷Тим що думаннє тілесне - ворогуванне проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.

⁸فالذين هم في الجسد لا يستطيعون ان يرضوا الله.

⁸Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.

⁹واما انتم فلستم في الجسد بل في الروح ان كان روح الله ساكنا فيكم. ولكن ان كان احد ليس له روح المسيح فذلك ليس له.

⁹Ви ж не по тїлу, а в дусі, коли тільки Дух Божий, домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.

¹⁰وان كان المسيح فيكم فالجسد ميت بسبب الخطية واما الروح فحياة بسبب البر.

¹⁰Коли ж Христос в вас, тоді тіло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.

¹¹وان كان روح الذي اقام يسوع من الاموات ساكنا فيكم فالذي اقام المسيح من الاموات سيحيي اجسادكم المائتة ايضا بروحه الساكن فيكم.

¹¹Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.

¹²فاذا ايها الاخوة نحن مديونون ليس للجسد لنعيش حسب الجسد.

¹²Тим же то, браттє, ми довжники не тілу, щоб,по тілу жити.

¹³لانه ان عشتم حسب الجسد فستموتون. ولكن ان كنتم بالروح تميتون اعمال الجسد فستحيون.

¹³Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.

¹⁴لان كل الذين ينقادون بروح الله فاولئك هم ابناء الله.

¹⁴Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.

¹⁵اذ لم تأخذوا روح العبودية ايضا للخوف بل اخذتم روح التبني الذي به نصرخ يا أبا الآب.

¹⁵Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!

¹⁶الروح نفسه ايضا يشهد لارواحنا اننا اولاد الله.

¹⁶Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,

¹⁷فان كنا اولادا فاننا ورثة ايضا ورثة الله ووارثون مع المسيح. ان كنا نتألم معه لكي نتمجد ايضا معه

¹⁷коли ж дїти, то й насдїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.

¹⁸فاني احسب ان آلام الزمان الحاضر لا تقاس بالمجد العتيد ان يستعلن فينا.

¹⁸Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.

¹⁹لان انتظار الخليقة يتوقع استعلان ابناء الله.

¹⁹Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.

²⁰اذ أخضعت الخليقة للبطل. ليس طوعا بل من اجل الذي اخضعها. على الرجاء.

²⁰Суетї бо твориво пїдневолидось не по волї, а через підневолившого, в надїї,

²¹لان الخليقة نفسها ايضا ستعتق من عبودية الفساد الى حرية مجد اولاد الله.

²¹що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дітей Божих.

²²فاننا نعلم ان كل الخليقة تئن وتتمخض معا الى الآن.

²²Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.

²³وليس هكذا فقط بل نحن الذين لنا باكورة الروح نحن انفسنا ايضا نئن في انفسنا متوقعين التبني فداء اجسادنا.

²³Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тіла нашого.

²⁴لاننا بالرجاء خلصنا. ولكن الرجاء المنظور ليس رجاء. لان ما ينظره احد كيف يرجوه ايضا.

²⁴Надїєю бо спаслись ми; надія ж видима не єсть надія; що бо хто бачить, чого й надіятись?

²⁵ولكن ان كنا نرجو ما لسنا ننظره فاننا نتوقعه بالصبر.

²⁵Коли ж надіємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.

²⁶وكذلك الروح ايضا يعين ضعفاتنا. لاننا لسنا نعلم ما نصلّي لاجله كما ينبغي ولكن الروح نفسه يشفع فينا بأنّات لا ينطق بها.

²⁶Так же само й Дух помагав нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.

²⁷ولكن الذي يفحص القلوب يعلم ما هو اهتمام الروح. لانه بحسب مشيئة الله يشفع في القديسين.

²⁷Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.

²⁸ونحن نعلم ان كل الاشياء تعمل معا للخير للذين يحبون الله الذين هم مدعوون حسب قصده.

²⁸Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові покликані;

²⁹لان الذين سبق فعرفهم سبق فعيّنهم ليكونوا مشابهين صورة ابنه ليكون هو بكرا بين اخوة كثيرين.

²⁹бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив, бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.

³⁰والذين سبق فعيّنهم فهؤلاء دعاهم ايضا. والذين دعاهم فهؤلاء بررهم ايضا. والذين بررهم فهؤلاء مجدهم ايضا.

³⁰А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого справдив, тих і прославив.

³¹فماذا نقول لهذا. ان كان الله معنا فمن علينا.

³¹Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?

³²الذي لم يشفق على ابنه بل بذله لاجلنا اجمعين كيف لا يهبنا ايضا معه كل شيء.

³²Він, що свого Сина не пощадив, а за всіх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?

³³من سيشتكي على مختاري الله. الله هو الذي يبرر.

³³Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!

³⁴من هو الذي يدين. المسيح هو الذي مات بل بالحري قام ايضا الذي هو ايضا عن يمين الله الذي ايضا يشفع فينا

³⁴Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христое умер, ба й воскрес; Він і по правиці в Отця, Він і заступаєть ся за нас!

³⁵من سيفصلنا عن محبة المسيح. أشدّة ام ضيق ام اضطهاد ام جوع ام عري ام خطر ام سيف.

³⁵Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тіснота, чи гоненне, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?

³⁶كما هو مكتوب اننا من اجلك نمات كل النهار. قد حسبنا مثل غنم للذبح.

³⁶Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полічено нас як овечок на заріз.

³⁷ولكننا في هذه جميعها يعظم انتصارنا بالذي احبنا.

³⁷Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.

³⁸فاني متيقن انه لا موت ولا حياة ولا ملائكة ولا رؤساء ولا قوات ولا امور حاضرة ولا مستقبلة

³⁸Упевнив ся бо я, що ні смерть, нї життє, нї ангели, ні князівства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,

³⁹ولا علو ولا عمق ولا خليقة اخرى تقدر ان تفصلنا عن محبة الله التي في المسيح يسوع ربنا

³⁹нї висота, нї глибина, ні инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господі нашім.