¹І я, прийшовши до вас, браттє, прийшов не з високим словом або премудростю, звіщаючи вам сьвідченнє Боже.

¹И когда я приходил к вам, братия, приходил возвещать вам свидетельство Божие не в превосходстве слова или мудрости,

²Бо я надумавсь, не знати нічого між вами, тільки Ісуса Христа, та й Його рознятого.

²ибо я рассудил быть у вас незнающим ничего, кроме Иисуса Христа, и притом распятого,

³І був я в вас у слабосиллї, в страсї і в великій трівозї.

³и был я у вас в немощи и в страхе и в великом трепете.

⁴І слово мов, і проповідь моя не в переважливих словах людської премудрості, а в явленню духа і сили,

⁴И слово мое и проповедь моя не в убедительных словах человеческой мудрости, но в явлении духа и силы,

⁵щоб віра ваша була не в мудрості людській, а в силі Божій.

⁵чтобы вера ваша утверждалась не на мудрости человеческой, но на силе Божией.

⁶Премудрість же промовляємо між звершеними, та премудрість не віка сього, анї князів віка сього, що зникають,

⁶Мудрость же мы проповедуем между совершенными, но мудрость не века сего и не властей века сего преходящих,

⁷а промовляємо премудрість Божу тайну, закриту, котру Бог призначив перш віків на славу нашу,

⁷но проповедуем премудрость Божию, тайную, сокровенную,которую предназначил Бог прежде веков к славе нашей,

⁸котрої ніхто з князів віка сього не пізнав; бо коли б пізнали, то Господа слави не розпяли б.

⁸которой никто из властей века сего не познал; ибо если бы познали, то не распяли бы Господа славы.

⁹Нї, яко ж писано: Чого око не видїло, нї ухо не чуло і що на серце чоловікові не зійшло, те наготовив Бог тим, хто любить Його.

⁹Но, как написано: не видел того глаз, не слышало ухо, и не приходило то на сердце человеку, что приготовил Бог любящим Его.

¹⁰Нам же Бог відкрив Духом своїм; бо Дух усього досліджує, навіть і глибокостей Божих.

¹⁰А нам Бог открыл это Духом Своим; ибо Дух все проницает, и глубины Божии.

¹¹Хто бо з людей знає, що в чоловіку, окрім духа чоловічого, що в ньому? Так і що в Бозї, нїхто не знає тільки Дух Божий.

¹¹Ибо кто из человеков знает, что в человеке, кроме духа человеческого, живущего в нем? Так и Божьего никто не знает, кроме Духа Божия.

¹²Ми ж не духа сьвіта прийняли а Духа, що від Бога, щоб знали, що нам дароване від Бога.

¹²Но мы приняли не духа мира сего, а Духа от Бога, дабы знать дарованное нам от Бога,

¹³Се промовляємо не ученими словами людської премудрости, а навченими Духом сьвятим, духовні (речи) духовним (словом) подаючи.

¹³что и возвещаем не от человеческой мудрости изученными словами, но изученными от Духа Святаго, соображая духовное с духовным.

¹⁴Душевний же чоловік не приймає, що єсть Духа Божого; дурощі бо воно йому, і не може зрозуміти, бо се духовно треба розбірати.

¹⁴Душевный человек не принимает того, что от Духа Божия, потому что он почитает это безумием; и не может разуметь, потому что о сем надобно судить духовно.

¹⁵Духовний же розбірає все, він же від нїкого не розбираєть ся.

¹⁵Но духовный судит о всем, а о нем судить никто не может.

¹⁶Хто бо зрозумів ум Господень, щоб ясувати його ? Ми ж ум Христів маємо.

¹⁶Ибо кто познал ум Господень, чтобы мог судить его? А мы имеем ум Христов.