¹Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,

¹Когда же узнал Иисус о дошедшем до фарисеев слухе, что Он более приобретает учеников и крестит, нежели Иоанн, –

²(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)

²хотя Сам Иисус не крестил, а ученики Его, –

³то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.

³то оставил Иудею и пошел опять в Галилею.

⁴Треба ж було Йому проходити через Самарию.

⁴Надлежало же Ему проходить через Самарию.

⁵Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков ИосиФу, синові своєму.

⁵Итак приходит Он в город Самарийский, называемый Сихарь, близ участка земли, данного Иаковом сыну своему Иосифу.

⁶Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криниці; було ж коло шестої години.

⁶Там был колодезь Иаковлев. Иисус, утрудившись от пути, сел у колодезя. Было около шестого часа.

⁷Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.

⁷Приходит женщина из Самарии почерпнуть воды. Иисусговорит ей: дай Мне пить.

⁸Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити ті.

⁸Ибо ученики Его отлучились в город купить пищи.

⁹Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.

⁹Женщина Самарянская говорит Ему: как ты, будучи Иудей, просишь пить у меня, Самарянки? ибо Иудеи с Самарянами не сообщаются.

¹⁰Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.

¹⁰Иисус сказал ей в ответ: если бы ты знала дар Божий и Кто говорит тебе: дай Мне пить, то ты сама просила бы у Него, и Он дал бы тебе воду живую.

¹¹Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?

¹¹Женщина говорит Ему: господин! тебе и почерпнуть нечем, а колодезь глубок; откуда же у тебя вода живая?

¹²Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.

¹²Неужели ты больше отца нашего Иакова, который далнам этот колодезь и сам из него пил, и дети его, и скот его?

¹³Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;

¹³Иисус сказал ей в ответ: всякий, пьющий воду сию, возжаждет опять,

¹⁴хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом водії, що тече в житте вічне.

¹⁴а кто будет пить воду, которую Я дам ему, тот не будет жаждатьвовек; но вода, которую Я дам ему, сделается в нем источником воды, текущей в жизнь вечную.

¹⁵Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.

¹⁵Женщина говорит Ему: господин! дай мне этой воды, чтобы мне не иметь жажды и не приходить сюда черпать.

¹⁶Рече їй Ісус: Іди поклич чоловічка твого, та й приходь сюди.

¹⁶Иисус говорит ей: пойди, позови мужа твоего и приди сюда.

¹⁷Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;

¹⁷Женщина сказала в ответ: у меня нет мужа. Иисус говорит ей: правду тысказала, что у тебя нет мужа,

¹⁸пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.

¹⁸ибо у тебя было пятьмужей, и тот, которого ныне имеешь, не муж тебе; этосправедливо ты сказала.

¹⁹Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єеи Ти.

¹⁹Женщина говорит Ему: Господи! вижу, что Ты пророк.

²⁰Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.

²⁰Отцы наши поклонялись на этой горе, а вы говорите, что место, где должно поклоняться, находится в Иерусалиме.

²¹Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.

²¹Иисус говорит ей: поверь Мне, что наступает время, когда и не на горе сей, ине в Иерусалиме будете поклоняться Отцу.

²²Ви кланяєтесь, а чому - не знаєте; ми кланяємось, і чому - знаємо, бо спасенне від Жидів.

²²Вы не знаете, чему кланяетесь, а мы знаем, чему кланяемся, ибо спасение от Иудеев.

²³Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.

²³Но настанет время и настало уже, когда истинные поклонники будут поклоняться Отцу в духе и истине, ибо таких поклонников Отец ищет Себе.

²⁴Дух - Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.

²⁴Бог есть дух, и поклоняющиеся Ему должны поклоняться в духе и истине.

²⁵Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.

²⁵Женщина говорит Ему: знаю, что придет Мессия, то есть Христос; когда Он придет, то возвестит нам все.

²⁶Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.

²⁶Иисус говорит ей: это Я, Который говорю с тобою.

²⁷І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?

²⁷В это время пришли ученики Его, и удивились, что Он разговаривал с женщиною; однакож ни один не сказал: чего Ты требуешь? или: о чем говоришь с нею?

²⁸Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:

²⁸Тогда женщина оставила водонос свой и пошла в город, и говорит людям:

²⁹Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?

²⁹пойдите, посмотрите Человека, Который сказал мне все, что я сделала: не Он ли Христос?

³⁰Вийшли ж з города, й прийшли до Него.

³⁰Они вышли из города и пошли к Нему.

³¹Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.

³¹Между тем ученики просили Его, говоря: Равви! ешь.

³²Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.

³²Но Он сказал им: у Меня есть пища, которой вы не знаете.

³³Казали ж ученики один до одного: Хиба хто приніс Йому їсти?

³³Посему ученики говорили между собою: разве кто принес Ему есть?

³⁴Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його діло.

³⁴Иисус говорит им: Моя пища есть творить волю Пославшего Меня и совершить дело Его.

³⁵Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяці, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.

³⁵Не говорите ли вы, что еще четыре месяца, и наступит жатва? А Я говорю вам: возведите очи ваши и посмотрите на нивы, как они побелели и поспели к жатве.

³⁶І приймає жнець плату, й збирає овощ у житте вічне, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.

³⁶Жнущий получает награду и собирает плод в жизнь вечную, так что и сеющий и жнущий вместе радоваться будут,

³⁷Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сіє, а инший, хто жне.

³⁷ибо в этом случае справедливо изречение: один сеет, а другой жнет.

³⁸Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.

³⁸Я послал вас жать то, над чем вы не трудились: другие трудились, а вы вошли в труд их.

³⁹З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав мені все, що зробила.

³⁹И многие Самаряне из города того уверовали в Него по слову женщины, свидетельствовавшей, что Он сказал ейвсе, что она сделала.

⁴⁰Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.

⁴⁰И потому, когда пришли к Нему Самаряне, то просилиЕго побыть у них; и Он пробыл там два дня.

⁴¹І багато більше увірувало за слово Його.

⁴¹И еще большее число уверовали по Егослову.

⁴²А тій жінці казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справді Спас сьвіту Христос.

⁴²А женщине той говорили: уже не по твоим речам веруем, ибо сами слышали и узнали, что Он истинно Спаситель мира, Христос.

⁴³Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.

⁴³По прошествии же двух дней Он вышел оттуда и пошел в Галилею,

⁴⁴Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.

⁴⁴ибо Сам Иисус свидетельствовал, что пророк не имеет чести в своем отечестве.

⁴⁵Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.

⁴⁵Когда пришел Он в Галилею, то Галилеяне приняли Его,видев все, что Он сделал в Иерусалиме в праздник, – ибо и они ходили на праздник.

⁴⁶Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.

⁴⁶Итак Иисус опять пришел в Кану Галилейскую, гдепретворил воду в вино. В Капернауме был некоторый царедворец, у которого сын был болен.

⁴⁷Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.

⁴⁷Он, услышав, что Иисус пришел из Иудеи в Галилею, пришел к Нему и просил Его придти и исцелить сына его, который был при смерти.

⁴⁸Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.

⁴⁸Иисус сказал ему: вы не уверуете, если не увидите знамений и чудес.

⁴⁹Каже до Него царський: Господи, йди перш, ніж умре дитина моя.

⁴⁹Царедворец говорит Ему: Господи! приди, пока не умер сын мой.

⁵⁰Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.

⁵⁰Иисус говорит ему: пойди, сын твой здоров. Он поверил слову, которое сказал ему Иисус, и пошел.

⁵¹Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.

⁵¹На дороге встретили его слуги его и сказали: сын твой здоров.

⁵²Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.

⁵²Он спросил у них: в котором часу стало ему легче? Ему сказали: вчера в седьмом часу горячка оставила его.

⁵³Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.

⁵³Из этого отец узнал, что это был тот час, в который Иисус сказал ему: сын твой здоров, и уверовал сам и весь дом его.

⁵⁴Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.

⁵⁴Это второе чудо сотворил Иисус, возвратившись изИудеи в Галилею.