1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїнне від кесаря Августа переписати всю вселенну.
1В те дни вышло от кесаря Августа повеление сделать перепись по всей земле.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
2Эта перепись была первая в правление Квириния Сириею.
3Ійшли всі записуватись, кожен у свій город.
3И пошли все записываться, каждый в свой город.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
4Пошел также и Иосиф из Галилеи, из города Назарета, в Иудею, в город Давидов, называемый Вифлеем, потому что он был из дома и рода Давидова,
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
5записаться с Мариею, обрученною ему женою, которая была беременна.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
6Когда же они были там, наступило время родить Ей;
7І вродма Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
7и родила Сына своего Первенца, и спеленала Его, и положила Его в ясли, потому что не было им места в гостинице.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
8В той стране были на поле пастухи, которые содержали ночную стражу у стада своего.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
9Вдруг предстал им Ангел Господень, и слава Господня осияла их; и убоялись страхом великим.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всім людям.
10И сказал им Ангел: не бойтесь; я возвещаю вам великую радость, которая будет всем людям:
11Бо народивсь вам сьогодні Спас, що єсть Христос Господь, у городі Давидовому.
11ибо ныне родился вам в городе Давидовом Спаситель,Который есть Христос Господь;
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
12и вот вам знак: вы найдете Младенца в пеленах, лежащего в яслях.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
13И внезапно явилось с Ангелом многочисленное воинство небесное, славящее Бога и взывающее:
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
14слава в вышних Богу, и на земле мир, в человеках благоволение!
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
15Когда Ангелы отошли от них на небо, пастухи сказали друг другу: пойдем в Вифлеем и посмотрим, что там случилось, о чем возвестил нам Господь.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
16И, поспешив, пришли и нашли Мариюи Иосифа, и Младенца, лежащего в яслях.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
17Увидев же, рассказали о том, что было возвещено им о Младенце Сем.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
18И все слышавшие дивились тому, что рассказывали им пастухи.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серці своїм.
19А Мария сохраняла все слова сии, слагая в сердце Своем.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
20И возвратились пастухи, славя и хваля Бога за все то, что слышали и видели, как им сказано было.
21І як сповнилось вісїм днів, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш ніж зачавсь Він в утробі.
21По прошествии восьми дней, когда надлежало обрезать Младенца , дали Ему имя Иисус, нареченное Ангелом прежде зачатия Его во чреве.
22І, як сповнились дні очищення п по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
22А когда исполнились дни очищения их по закону Моисееву, принесли Его в Иерусалим, чтобы представить пред Господа,
23як написано в законі Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
23как предписано в законе Господнем, чтобы всякий младенец мужеского пола, разверзающий ложесна, был посвящен Господу,
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
24и чтобы принести в жертву, по реченному в законеГосподнем, две горлицы или двух птенцов голубиных.
25І ось був чоловік у Єрусалимі ва ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподівавсь потіхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
25Тогда был в Иерусалиме человек, именем Симеон. Он был муж праведный и благочестивый, чающий утешения Израилева; и Дух Святый был на нем.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
26Ему было предсказано Духом Святым, что он не увидит смерти, доколе не увидит Христа Господня.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
27И пришел он по вдохновению в храм. И, когда родители принесли Младенца Иисуса, чтобы совершить над Ним законный обряд,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
28он взял Его на руки, благословил Бога и сказал:
29Нині відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
29Ныне отпускаешь раба Твоего, Владыко, по слову Твоему, с миром,
30бо виділи очі мої спасенне твоє
30ибо видели очи мои спасение Твое,
31що приготовив єси перед лицем усіх людей,
31которое Ты уготовал пред лицем всех народов,
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
32свет к просвещению язычников и славу народа Твоего Израиля.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
33Иосиф же и Матерь Его дивились сказанному о Нем.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлі і на ознаку, проти котрої говорити муть,
34И благословил их Симеон и сказал Марии, Матери Его: се, лежит Сей на падение и на восстаниемногих в Израиле и в предмет пререканий, –
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
35и Тебе Самой оружие пройдет душу, – да откроются помышления многих сердец.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сім років од дівування свого;
36Тут была также Анна пророчица, дочь Фануилова, от колена Асирова, достигшая глубокой старости, прожив с мужем от девства своего семь лет,
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
37вдова лет восьмидесяти четырех, которая не отходила от храма, постом и молитвою служа Богу день и ночь.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всім, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
38И она в то время, подойдя, славила Господа и говорила о Нем всем, ожидавшим избавления в Иерусалиме.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
39И когда они совершили все по закону Господню, возвратились в Галилею, в город свой Назарет.
40Хлопятко ж росло й міцніло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому;,
40Младенец же возрастал и укреплялся духом, исполняясь премудрости, и благодать Божия была на Нем.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
41Каждый год родители Его ходили в Иерусалим на праздник Пасхи.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
42И когда Он был двенадцати лет, пришли они также по обычаю в Иерусалим на праздник.
43і, сповнивши дні, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі, й не знав Йосиф і мати Його,
43Когда же, по окончании дней праздника , возвращались, остался Отрок Иисус в Иерусалиме; и не заметили тогоИосиф и Матерь Его,
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
44но думали, что Он идет с другими. Пройдя же дневной путь, стали искать Его между родственниками и знакомыми
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
45и, не найдя Его, возвратились в Иерусалим, ища Его.
46І сталось, через три дні знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
46Через три дня нашли Его в храме, сидящего посреди учителей, слушающего их и спрашивающего их;
47Дивували ся ж усї, хто, слухав Його, розумом і відповідями Його.
47все слушавшие Его дивились разуму и ответам Его.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
48И, увидев Его, удивились; и Матерь Его сказала Ему: Чадо! что Ты сделал с нами? Вот, отец Твой и Я с великою скорбью искали Тебя.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути мені?
49Он сказал им: зачем было вам искать Меня? или вы не знали, что Мне должно быть в том, что принадлежит Отцу Моему?
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм,
50Но они не поняли сказанных Им слов.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всі слова тиї в серці своїм.
51И Он пошел с ними и пришел в Назарет; и был в повиновении у них. И Матерь Его сохраняла все слова сии в сердце Своем.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
52Иисус же преуспевал в премудрости и возрасте и в любви у Бога и человеков.