¹І знов увійшов у Капернаум через кілька днів; і розголошено, що Він у господї.

¹Через несколько дней опять пришел Он в Капернаум; и слышно стало, что Он в доме.

²І зараз назбиралось багато, так що не було місця анї перед дверима, І проповідував Він їм слово.

²Тотчас собрались многие, так что уже и у дверей не было места; и Он говорил им слово.

³І приходять до Него, несучи розслабленого; несло його четверо.

³И пришли к Нему с расслабленным, которого несли четверо;

⁴І, не можучи приступити до Него за народом, розкрили стелю, де був; і, проламавши, спустили ліжко, в котрому лежав розслаблений.

⁴и, не имея возможности приблизиться кНему за многолюдством, раскрыли кровлю дома , где Он находился, и, прокопав ее, спустили постель, на которой лежал расслабленный.

⁵Бачивши ж Ісус віру їх, рече до розслабленого: Сину, оставляють ся тобі гріхи твої.

⁵Иисус, видя веру их, говорит расслабленному: чадо!прощаются тебе грехи твои.

⁶Були ж деякі з письменників, то там сиділи, і казали в серцях своїх:

⁶Тут сидели некоторые из книжников и помышляли в сердцах своих:

⁷Шо за хулу сей так говорить? хто може оставляти гріхи, як тільки один Бог?

⁷что Он так богохульствует? кто может прощать грехи, кроме одного Бога?

⁸І зараз, постерігши Ісус духом своїм, що так мислять собі, рече до дих: На що се кажете в серцях ваших?

⁸Иисус, тотчас узнав духом Своим, что они так помышляют в себе, сказал им: для чего так помышляете в сердцах ваших?

⁹Що легше? сказати розслабленому: Оставляють ся тобі гріхи твої, або сказати: Устань, і візьми постіль твою, та й ходи.

⁹Что легче? сказать ли расслабленному: прощаются тебе грехи? или сказать: встань, возьми свою постель и ходи?

¹⁰От же, щоб ви знали, що Син чоловічий мав власть оставляти на землі гріхи до розслабленого:)

¹⁰Но чтобы вы знали, что Сын Человеческий имеет власть на земле прощать грехи, - говорит расслабленному:

¹¹Тобі глаголю: Устань, і візьми постіль твою, та й іди до дому твого.

¹¹тебе говорю: встань, возьми постель твою и иди в дом твой.

¹²І встав зараз, і взявши постіль, вийшов перед усїма; так що здивувались усї, і прославляли Бога, говорячи: Що нїколи такого не бачили.

¹²Он тотчас встал и, взяв постель, вышел перед всеми, так что все изумлялись и прославляли Бога, говоря: никогда ничего такого мы не видали.

¹³І вийшов знов над море; а ввесь народ пійшов до Него, й навчав їх. -

¹³И вышел Иисус опять к морю; и весь народпошел к Нему, и Он учил их.

¹⁴І, йдучи мимо, побачив Левію Алфєєвого, сидячого на митниці, і рече йому: Йди слїдом за мною. І, вставши, пійшов слїдом за Ним.

¹⁴Проходя, увидел Он Левия Алфеева, сидящего у сбора пошлин, и говорит ему: следуй за Мною. И он , встав, последовал за Ним.

¹⁵І сталось, як сидів Він за столом у господі в него, посідало з Ісусом і учениками Його й багато митників та грішників; було бо їх багато, і йшли слїдом за Ним.

¹⁵И когда Иисус возлежал в доме его, возлежали с Ним и ученики Его и многиемытари и грешники: ибо много их было, и они следовали заНим.

¹⁶І бачивши письменники та Фарисеї, що Він їсть із митниками та грішниками, казали до учеників Його: Як се, що Він з митниками та грішниками їсть і пє?

¹⁶Книжники и фарисеи, увидев, что Он ест с мытарями и грешниками, говорили ученикам Его: как это Он ест и пьет с мытарями и грешниками.

¹⁷І почувши Ісус, рече до них: Не треба здоровим лїкаря, а недужим. Не прийшов я звати праведників, а грішників до покаяння;

¹⁷Услышав сие , Иисус говорит им: не здоровыеимеют нужду во враче, но больные; Я пришел призвать не праведников, но грешников к покаянию.

¹⁸А були ученики Йоанові та Фарисеискі постниками; й приходять і кажуть Йому: Чого ученики Йоанові та Фарисейські постять, Твої ж ученики не постять?

¹⁸Ученики Иоанновы и фарисейские постились. Приходят к Нему и говорят: почему ученики Иоанновы и фарисейскиепостятся, а Твои ученики не постятся?

¹⁹І рече їм Ісус: Чи можуть синове весїльні постити, як жених з ними? Доки мають із собою жениха, не можуть постити.

¹⁹И сказал им Иисус: могут ли поститься сыны чертога брачного, когда с ними жених? Доколе с ними жених, не могут поститься,

²⁰Прийдуть же дні, коли візьметься від них жених, і тоді постити муть в ті дні.

²⁰но придут дни, когда отнимется у них жених, и тогда будут поститься в те дни.

²¹І ніхто не пришивав латки з нової тканини до старої одежини, ато нова латка урве старого, й гірша буде дїрка.

²¹Никто к ветхой одежде не приставляет заплаты из небеленой ткани: иначе вновь пришитое отдерет от старого, и дыра будет еще хуже.

²²І ніхто не наливав нового вина в старі бурдюки, ато нове вино порозривав бурдюки, й вино витече й бурдюки пропадуть; нове ж вино в нові бурдюки наливати.

²²Никто не вливает вина молодого в мехи ветхие: иначемолодое вино прорвет мехи, и вино вытечет, и мехи пропадут; но вино молодое надобно вливать в мехи новые.

²³І довелось переходити Йому в суботу через засіви; й почали ученики Його дорогу верстати, рвучи колоссє.

²³И случилось Ему в субботу проходить засеянными полями , и ученики Его дорогою начали срывать колосья.

²⁴І казали до Него Фарисеї: Дивись, чого вони роблять у суботу, що не годить ся?

²⁴И фарисеи сказали Ему: смотри, что они делают в субботу, чего не должно делать ?

²⁵А Він рече до них: Чи нїколи не читали ви, що зробив Давид, як був у нужді і голодував він і ті, що були з ним?

²⁵Он сказал им: неужели вы не читали никогда, что сделал Давид, когда имел нужду и взалкал сам и бывшие с ним?

²⁶Як увійшов він у Божий дом за Авиятара архиерея, та й їв хлїби показні, що не годилось їсти, як тільки священикам, і дав і тим, що були з ним?

²⁶как вошел он в дом Божий при первосвященнике Авиафаре и ел хлебы предложения, которых не должно было есть никому, кроме священников, и дал и бывшим с ним?

²⁷І рече до них: Субота ради чоловіка постала, не чоловік задля суботи.

²⁷И сказал им: суббота для человека, а не человек для субботы;

²⁸Тим Син чоловічий - Господь і суботи.

²⁸посему Сын Человеческий есть господин и субботы.